З ДИТИНОЮ НА КАРАНТИНІ? ІДЕЇ ЧИМ ЗАЙНЯТИ ДІТЛАХІВ.

Отже, ідеї для ігор та занять з дітьми вдома:

1. Читайте вголос. Кожен день. Хоч потроху. Щоб були загальні переживання. Щоб було про що поговорити. Щоб не втрачався контакт.

2. Грайте. В лікарню. В цирк. В магазин. В пошту. В зоопарк. Гімнастика під музику. Танці. Гра в корабель: плавання по різних країнах. Гра в поїзд: подорож по різних містах. Гра в хованки, гаряче-холодно.

3. Обігравати предмети. Ця гра розвиває уяву. Наприклад, пластмасову тарілку по черзі кидаєте один одному. Кожен повинен обіграти її, причому без слів. Один надів її на голову - капелюх. Інший крутить перед собою - кермо.

4. Вгадуйте предмети. Береш шапку, насипаєш туди дрібних іграшок, дитині зав'язуєш очі, і вона, обмацуючи предмети, повинна їх вгадати.

5. Зображуйте по черзі кого-небудь. Або що-небудь. Тварина, рослина, предмет, людину якоїсь професії. А інші повинні вгадати.

6. Стежка. Це коли дитина веде Вас і ви повинні повторювати все, що вона робить: перестрибувати уявну канаву, «перепливати» струмок і т.д. Потім міняєтесь місцями.

7. Знайди прищіпку. Один чіпляє на себе білизняні прищіпки, а інший з зав'язаними очима на дотик повинен відшукати їх.

8. Вгадай, де знаходишся. Дитині зав'язують очі і починають водити по всій квартирі, потім зупиняються, і вона повинна вгадати, де знаходиться.

9. Дорісундія. Перший гравець малює що хоче, хоч закорючку, другий - домальовує до неї що-небудь своє і так далі. Поки не вийде смішний малюнок.

10. Повтори. Один плескає в долоні, «вмивається», скаче на одній ніжці, а інший повинен повторити.

11. Хто літає? Називаєш будь-які предмети і тварин. І якщо назвеш щось літаюче, діти повинні підняти руки - «полетіти».

12. Що змінилося? Дитина уважно оглядає кімнату, потім виходить, а ти щось переставляєш, прибираєш. І дитина повинна визначити, що змінилось.

13. Ліплення з борошна, змішаної навпіл з сіллю, а потім випікання в духовці. Потім можна розфарбувати аквареллю або гуашшю. Вийде дуже красиво.

14. Дивіться разом хороші дитячі фільми, мультфільми. Обговорюйте їх.

І НАЙГОЛОВНІШЕ: У будь-якій ситуації намагайтеся знаходити плюси, коли б ще Ви змогли пізнати свою дитину настільки добре, як у ситуації вимушеного карантину.

Корисні посилання:

Вчимо час разом з гавою : wym-1586342882800

Ровиваючі звдання : wym-1586343296350

11 добрих мультиків для дітей та дорослих, які варто переглянути під час карантину : wym-1586343386308

Крєативне малювання : wym-1586343957072 wym-1586344090885

Гімнастика для мозку : wym-1586344248632

Таблиця множення на пальцях : wym-1586344349380

Як зробити гаманець своїми руками : wym-1586344681672

10 мультфільмів для всієї родини : wym-1586515300849

59 ігор з дітьми від Світлани Ройз

Психологиня Светлана Ройз опублікувала добірку ігор з дітьми 3-8 років – для різних каналів сприйняття. Вона підкреслює, що гра – це завжди і розвиток, і терапія, і адаптація. Але сучасне покоління дітей не отримує тієї кількості стимулів в різних каналах сприйняття, яке було б важливим і доцільним. У них перестимульований візуальний канал, решта – часто недостимульовані. І різноманітні ігри – це сенсорна інтеграція.

Тож, коли як не зараз, стимулювати різні канали сприйняття дітей

Візуальний канал (НЕ гаджети)

· Роздруківки розмальовок та книжки-розмальовки.

· Малювати мандали.

· Малювання одночасно на одному аркуші.

· Малювання зубною щіткою.

· Малювання долонями (ставити відбитки пальців і домальовувати деталі).

· Малювання з закритими очима.

· Викладання малюнків нитками.

· Робити ангелів з макаронів.

· Робити іграшки з втулок від туалетного паперу.

· Дітям різного віку подобається «відривні аплікації» – спочатку на дрібні шматочки руками рветься або кольоровий папір, або листки з журналів, потім з уривків робиться колаж.

· Кожен день тижня назвати «своїм кольором» – наприклад, понеділок – червоний, вівторок – помаранчевий, середа – жовтий і т.д. за кольорами веселки. Кожен день надягати одяг або якусь деталь одягу певного кольору, спробувати знайти продукти такого кольору, або – час від часу кричати – наприклад, «червоний» – і потрібно швидко доторкнутися до предмета цього кольору.

Вербальний канал

· Вчити кожен день одне нове слово на іноземній мові (З цього ж слова, написаного багато разів – можна зробити малюнок.)

· З букв одного слова складати інші слова (наприклад з букв слова трансформатор – можна придумати – торт, трон, рот, форма та ін.)

· Гра “телеграма” – на кожну букву загаданого слова придумати слово, так щоб вийшло речення (наприклад, СЛОН – суворий лікар обіймає нас)

· Співати.

· Говорити скоромовки.

· Ми з донькою граємо у «вгадай предмет» (частина тіла, транспорт…) ставлячи питання, на які можна відповісти тільки «так» або «ні».

Тактильний

· Ігри з кінетичним піском (у нас є “розкопки динозаврів – промислова гра з формочками – динозаврів, раніше дочка грала в пасочки, зараз – я ховаю в пісок “скарби”, дитя відкопує).

· Лотки з крупами, в яких можна писати, малювати, ховати предмети (навіть дітям 8-9 років це подобається).

· Ігри з водою – наприклад, запускати, кораблики по воді, переміщати їх диханням.

· Домашні басейни з кульками.

· Дізнаватися предмети на дотик (цю гру люблять і дорослі діти. Можна пропонувати розрізняти продукти на смак, спеції і продукти – за ароматом.

Аудіальний

· Слухати тишу (моя улюблена гра).

· Закрити очі і розрізнити якомога більше звуків.

· Написати букву р – в рядок від зовсім маленької до величезної. А в іншому рядку від величезної до маленької. Просити дитину, щоб вимовляла звук – підвищуючи гучність (чим менше буква, тим тихіше голос).

· З закритими очима вгадувати, по якому предмету вдарили (ложкою, олівцем …).

Просторове сприйняття, концентрація, 3D(такі ігри стимулюють і розвиток часток мозку, пов’язаних з математичними здібностями, критичним мисленням).

· Змійка (доньці подарували гру з мого дитинства – дуже їй подобається, я знайшла в інтернеті схеми нових фігур).

· Магнітний конструктор.

· Мозаїка, яку потім можна прасувати праскою і виходять підставки під чашки.

· Орігамі.

· Джанга.

· Мікадо (можна замість промислових «паличок» використовувати олівці, ложки …).

· Шашки, шахи, доміно.

· Пазли.

· Можна вчити дітей пришивати ґудзики, вишивати, в’язати, плести макраме.

· Запускаємо дзиги, спостерігаємо за їх кружлянням.

· Домашній квест, пошуки скарбів.

· Переміщатися по кімнаті з закритими очима, орієнтуючись тільки на команди партнера по грі (можна говорити – вправо, вліво, прямо … а можна мовчки – торкаючись до правого, лівого плеча, спини).

“Оральний праксис” і “ігри з диханням”

· Мильні бульбашки.

· Аеробол – дуємо на обгортки з-під цукерок (або передаючи один одному, або, “задуваючи” голи).

· Задуваємо свічки.

· Намагатися підтримувати в повітрі легкий предмет, наприклад, перо.

· Разом співати.

· Через широкі коктейльні трубочки дути на кульку з паперу – потрапляти нею в «яблучко».

Соціальні ігри

· Рольові ігри з ляльками та іграшками, домашній театр.

· Тіньовий театр.

· Можна разом займатися кулінарією, грати в ресторан (це добре допомагає, коли потрібно швидко приготувати обід, посадити дитину за малюванням меню)

· Варити разом шоколад.

· Робити міні-спектаклі, записувати їх на камеру телефону. (Ми по казкам і малюнкам доньки іноді робимо фільми.)

· Робити будиночок з подушок і пледів – ходити в гості)

· “Зустріти” дітей з друзями – в zoom, чаті Вайбера та ін.

· Оркестр (інструменти – все, що видає звук в будинку).

Рух

· Твістер.

· Пальчиковий твістер.

· Стрибки на кулі-стрибунці (Замість батута – стрибки на дозволеній подушці)

· Хованки.

· Битва подушками.

· Битва кульками.

· Коли ми обмежені в русі – дочка особливо любить настільний (наліжковий) футбол.

· Ми часто з донькою танцюємо «різні настрої». (Якщо зовсім мало місця, можна ниткою викласти кордони «танцполу» і ввести додаткове правило – за них не виходити).

Важливо пам’ятати, що діти до 6 років прагнуть грати в «егоцентричні» гри – за своїми правилами. Але коли ми їм пропонуємо гру з встановленими правилами – це готує їх до «дорослого життя» з дотриманням певних норм (це профілактика «соціальної депривації»).

Веселого дорослішання і сил всім батькам

Джерело –НеБийДитину

ЯК ОРГАНІЗУВАТИ ЖИТТЯ РОДИНИ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ.

Психологи рекомендують першим та найголовнішим пунктом - розробити режим дня для всієї родини. Потрібно зібрати всю родину та поговорити про те, що коронавірус небезпечний, потрібно дотримуватися рекомендацій лікарів, часто мити руки, носити захисні маски тощо. Режим дня допомагає впоратися з тривогою, яку викликає поширення інфекції, бо це те, на що ми можемо вплинути. - Вставати не пізніше 9 ранку. Це дисциплінує.

- Фізична активність. Наприклад, робити зранку зарядку, присідати і робити активні вправи.

- Активні години 11-13. В цей час батьки працюють, школярі вчаться. Але є ще дошкільнята, а з ними складніше. У цьому разі батькам потрібно поділити дні, коли вони займають молодших дітей. Наприклад: понеділок, середа - мама; вівторок, четвер - тато, а п’ятниця - по черзі.

ЧОМУ ВАЖЛИВО ДОТРИМУВАТИСЬ ПОВСЯКДЕННОГО РЕЖИМУ ДНЯ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ

Для чого потрібно дотримуватися режиму дня? Режим дня — чіткий розпорядок життя дитини протягом доби, що передбачає чергування неспання та сну, а також раціональну організацію різних видів діяльності. Правильно організований режим дня — необхідна умова нормального розвитку дитини, зміцнення її здоров’я, підтримання високого рівня фізичної й розумової активності. Порушення розпорядку може призвести до таких наслідків: 1. Зниження працездатності організму. 2. Зменшення концентрації уваги. 3. Швидкої втомлюваності, яка може проявлятися як млявістю, так і підвищеним збудженням, нестриманістю. 4. Роздратування й вередливості дитини. Натомість режим дня, що відповідає віковим потребам дитини, має велике виховне значення, привчаючи її до порядку й організованості. До того ж, дотримання режиму впливає на розвиток нервової системи, виробляючи звичку до певної діяльності, та запобігає виникненню негативних емоційних станів і перевтоми. Оскільки всі процеси в організмі носять ритмічний характер, регулярність окремих елементів режиму та їхнє чергування сприяють нормальному функціонуванню та чіткій взаємодії всіх органів і систем. Як правильно організувати режим дня дитини молодшого шкільного віку? Організація режиму дня змінюється залежно від віку, стану здоров’я, сімейних особливостей виховання та сезонних змін пір року. Основними компонентами розпорядку мають бути: сон; перебування на свіжому повітрі (прогулянки, рухливі ігри, заняття фізкультурою й спортом); навчальна діяльність у школі, у випадку карантину - вдома; відпочинок за власним вибором (вільний час); заняття в установах додаткової освіти, гуртках; прийом їжі; особиста гігієна.

Рекомендації щодо режиму дня школяра: 1. Варто знайти баланс між навчанням, відпочинком та фізичною діяльністю. 2. Діти початкових класів мають лягати спати не пізніше 21:30. 3. Підйом 7:00-7:30. 4. Щоранку школяр має випивати склянку води, після цього робити зарядку. 5. Коли організм прокинувся, обов’язково варто поснідати, адже пропущений ранковий прийом їжі може стати причиною виникнення серйозних захворювань. 6. 2-3 рази на тиждень дитина має відвідувати спортивні гуртки (у випадку карантину батькам необхідно організувати спортивне дозвілля для дитини). Психологи стверджують, що дотримання режиму особливо важливе для першокласників. Вони страждають не лише від великого навантаження, а й через психічну втому від колективу. Тож впорядкованість чергування праці та відпочинку сприяє кращій адаптації до умов школи з мінімальними фізіологічними витратами, а порушення режиму дня призводять до серйозних відхилень у здоров’ї дитини, й насамперед до неврозів.

Поради психолога під час карантину

1. Для зменшення рівня напруги і стресу від потоку інформації варто застосовувати критичне мислення: аналізувати та перевіряти інформацію, яку ми отримуємо, опиратися на офіційні джерела. Намагайтеся обмежити кількість інформації, яку ви споживаєте, зменшіть кількість часу, проведеного за читанням новин і в соцмережах. 2. Намагайтеся не блокувати свої почуття. Боятися – нормально, відчувати безсилля, сумувати – теж. "Відключити почуття" означає перестати бути в контакті з собою. А це значить, рано чи пізно почуття дадуть про себе знати, тільки їхня сила може стати деструктивною. Легалізація негативних емоцій знижує напругу, психіка перестає "викручуватися" від необхідності постійно тримати почуття під замком. 3. Важливим є навчитися опановувати себе та керувати своїми емоціями.

Знаходьте час тільки для себе і наповнюйте себе ресурсом. Цей пункт особливо важливий для батьків, які перебувають на карантині з маленькими дітьми. Турбота про тих, хто від нас залежить – складна фізична і емоційна робота, яка вимагає багато ресурсів. Якщо їх не поповнювати, ваш сосуд швидко вичерпається, і ви відчуєте емоційне вигорання.

Створіть свій власний щоденний ритуал – займіться тим, що приносить вам задоволення. Спорт, будь-які види творчості, прогулянки, просто відпочинок підійдуть. Головне – щоб у цей час вас ніхто не чіпав і ви могли розслабитися на самоті. У кожного з нас є речі та місця, пов’язані з приємними подіями і щасливими моментами. Для заспокоєння варто «повертатися» в такі місця. Це можна роботи навіть подумки, пригадуючи ситуацію та отримуючи ресурс зі спогадів. Також допомагає спілкування з приємними людьми, читання улюблених книг, перегляд фільмів, бажано з позитивним сюжетом.

Не варто забувати і про наші ритуали, наприклад, ранкову каву чи читання книги в улюбленому кріслі. Коли ми звикаємо до якогось певного ритуалу, то його дотримання в особливі періоди, такі як карантин, сприяє більш спокійному сприйняттю ситуації. Це допомагає нам зберігати контроль над ситуацією. 5. Сон. Дотримання чіткого режиму дня. Фізичні навантаження.

Регулярна здорова їжа. Задоволення. Всі ці речі здаються банальними, але допомагають справлятися навіть з сильними стресами. Недостатній сон і погана його якість – один з головних супутників депресії. А безперервний (бажано не менше 8 годин) сон піднімає настрій, зміцнює пам'ять і знижує больові відчуття. 6. Винайдіть свою «формулу спокою». Знаходьте позитивні моменти у всьому. Частіше посміхайтеся. Присвятіть більше часу спілкуванню з рідними та близькими. Будьте здорові!

Була використана інформація в тому числі з джерел:

https://galychyna.if.ua/analytic/oksana-homin-v-umovah-epidemiyi-zaynyatist-spriyaye-znizhennyu-rivnya-trivogi-y-emotsiynoyi-naprugi; https://life.pravda.com.ua/

Як заспокоїтись після перегляду новин?

Для того, аби опанувати негативні емоції які виникли після перекладу або прочитання новин, Фабричева радить кілька простих та дієвих вправ:

• Відійдіть від комп’ютера чи телевізора. Встаньте рівно. Кілька хвилин виконуйте дихальну вправу: вдихаємо протягом трьох секунд, потім затримуємо дихання на дві секунди, і повільно видихаємо протягом чотирьох секунд.
• Погудіти паровозиком. Відійдіть від комп’ютера чи телевізора. Складіть губи трубочкою і видайте протяжний звук "Уууууу", подібний до звучання паровозу.
• Відійдіть від комп’ютера чи телевізора. Випийте води. Подихайте. Дайте собі відповідь на питання: "яку інформацію я зараз отримав?", "Що зі мною відбувається?", "Що мені хочеться робити?". "Зазвичай у відповіді на питання "Що робити?" включається один з імпульсів виживання: хочеться або бігти, або боротися, руйнуючи все навколо, або завмерти. Якщо хочеться бігти – закрийте очі, і уявіть, як ви біжите, ніби лань або будь-яка інша тварина, яка вам подобається. Якщо хочеться боротися і порвати всіх – візьміть папір (рушник, олівець, щось таке, що не шкода) і рвіть", – сказала Фабричева.
• Відійдіть від комп’ютера чи телевізора. Перерахуйте вголос:п'ятьпредметів, які ви бачите;чотиризвуки, які чуєте;тривідчуття у тілі;двазапахи, які зараз відчуваєте таодинсмак. Ця вправа дає можливість повернутися у реальність, відволіктись від тривожних фантазій та заспокоїтись.
• Підійдіть до вікна і вголос дайте собі відповідь на питання "Що ти бачиш?". "Якщо ви на роботі і вам незручно перед колегами говорити вголос – значить ви близькі до реальності. Людині, яка повністю занурилися світ своїх тривожних фантазій, буде абсолютно фіолетово, хто і що про вас подумає. Побачити, що відбувається за вікном – люди гуляють, машинки їздять, дощ падає – допомагає розділити фантазії і реальність"

Влаштуйте інформаційний детокс

Дозованосприймайте інформацію та довіряйте лишеперевіернимджерелам. "Пам'ятайте, що сторінка одного з ваших друзів у Facebook – це не офіційне джерело. Це – його особиста думка. Так, він має право інформувати на своїй сторінці про що завгодно, але все це – суб'єктивно. Вчіться розділяти факти від думок. Перевіряйте інформацію, у тому числі – в іноземних джерелах, якщо маєте можливість", - сказала Фабричева.

Якщо потік новин викликає паніку – це може означати, що у вас елементарний інформаційний передоз. Тут важливо вимкнути телевізор/комп'ютер і відповісти собі на питання "Скільки часу я проводжу в електронних приладах, які показують мені новини? Чи точно це правдиві і достовірні новини? Що я можу зробити з цією інформацією для себе і своїх близьких?",
– наголосила вона.

Згадайте, які важливі для себе речі ви відкладали. "У зв'язку з тим, що відмінилися масові заходи, з'явилася прекрасна можливість почитати давно відкладену "на потім" книгу, подивитися щось, на що не вистачало часу, поцікавитися чимось новим чи з достовірного джерела щось дізнатися про проблему, яка зараз хвилює", – зазначила психолог.

Дозвольте собі позитив. "Переглядайте легкі і позитивні фільми, читайте надихаючу літературу. Хоча б на час обмежте себе у постапокаліптичних фільмах та серіалах, сюжет яких перекликається із тим, що відбувається зараз. Їхній перегляд лише підсилить ваші тривожні фантазії і сильніше дестабілізує емоційний стан", – сказала Фабричева.

Практичні поради психолога про те, як говорити з дитиною про коронавірус:

- Немає сенсу приховувати від дитини те, що відбувається світі. Діти все одно почують це - по телевізору, по радіо, від інших дорослих або дітей, помітивши тривогу або розмови батьків. Краще в домашніх умовах задовольнити цікавість дитини, підвищити обізнаність і зменшити занепокоєння.

- Діти по-різному реагують на тривожні події - хтось жартує і радіє вихідним дням, хтось турбується через побоювання захворіти або померти. Одні діти стають примхливими, інші стають нетовариськими, треті стають надмірно енергійними. Проте, при даних подіях всі діти потребують підтримки і роз'яснень своїх батьків.

- Інформація про коронавірус, що надається дитині, повинна бути достовірною, конкретною і відповідати віку. Розмовляти потрібно спокійно і підбадьорливо. Наприклад, ми можемо пояснити: У світі дуже багато вірусів, і іноді ми хворіємо при впливі деяких вірусів. Як правило, віруси викликають, наприклад, кашель, нежить, високу температуру і нездужання. Наше тіло здатне боротися з вірусами, і в більшості випадків ми незабаром видужуємо. Про поточне поширення коронавируса так багато говорять, тому що він швидко поширюється по всьому світу і є абсолютно новим. Проти цього вірусу ще не винайдено ліки або вакцина. Уникайте спекуляцій і зайвих деталей в розмові з дитиною, так як вони можуть його заплутати і налякати.

- Якщо дитина тривожна, то спочатку ми можемо дитину вислухати. Нехай вона розповість про те, що чула у дитячому садку, школі або від друзів, що її турбує, чого вона боїться.

- Потім ми можемо підкоригувати знання дитини. Наприклад, дитина, можливо, чула, що багато бабусь й дідусів вмирають, або про те, що, якщо школу закриють, то дитина безнадійно відстане в навчанні. Ми можемо заспокоїти дитину фактами, які нам відомі на даний момент: У нас немає підстав боятися, що з кимось в нашій родині трапиться щось погане. Ми можемо цьому сприяти, якщо будемо правильно мити руки, дотримуватися чистоти, залишатися разом вдома та відпочивати. Коли школа закрита, ми будемо вчитися вдома, вчителі навчатимуть нас по комп'ютеру.

- Якщо дитина вміє питати, то вона готова до відповіді. Тому обов'язково відповідайте на всі питання, не ігноруйте і не обманюйте, але відповідайте на рівні відповідного віку.

- Дитина може запитати, що таке коронавірус. Опис коронавируса можна пояснити дитині простими словами, що це мікроб, який при потраплянні всередину людини може викликати погане самопочуття. Ви разом можете згадати, як колись раніше попередній вірус вплинув на самопочуття дитини або коли хворів хтось другий, і пояснити, що приблизно те ж саме може статися з коронавірусом. До цього можна додати, що у деяких людей з'являється висока температура і кашель, деякі просто відчувають себе трохи хворими і втомленими, а у деяких з'являється сильний кашель, через який їм стає важко дихати. Важливо зауважити, як багато інформації достатньо дитині, і в який момент інформація стає занадто докладною або складною.

- Якщо дитина хоче знати, як поширюється коронавірус, можна сказати, що, коли людина чхає або кашляє, з нього вилітають мікроби. Здорова людина може захворіти, якщо ці мікроби якимось чином потраплять в нього. Оскільки ці мікроби можуть потрапити нам на руки, то дуже важливо мити руки, щоб мікроби не потрапили до нас всередину при їжі або при дотику руками до обличчя.

- Якщо дитина запитує, чи вбиває коронавірус, можна відзначити, що, як при інших захворюваннях, так і при коронавірусі деякі люди вмирають, проте тих, хто одужав набагато більше. Лікарі проводять величезну роботу, для того, щоб хворі люди одужали.

- Дитина отримує підтримку, коли розмова фокусується на певних правилах, які дитина може сама створити для себе і своєї сім'ї. Наприклад, ви можете обговорити, як і коли мити руки. Обов'язково покажіть свій приклад підтримки правил гігієни.

- Батьки можуть обмежити доступ дитини до новин і спекуляцій в ЗМІ та інтернеті. Постійне відстеження поширення вірусу, числа і місця зараження занадто обтяжливо для дитини, а інформація, що швидко змінюється і відрізняється за змістом важко сприймається.

- Ми можемо показати приклад дітям, якщо самі будемо залишатися зовні спокійними. Дитяча тривога часто пов'язана з батьківської тривогою. Коли батьки багато говорять про коронавіруси дуже тривожним тоном, постійно піднімаючи тему і перевіряючи новини, дитина теж стає тривожною. Оскільки дорослі здатні контролювати свої почуття краще, ніж діти, роль батьків полягає в тому, щоб стежити за своїми емоціями і поведінкою і створювати домашню обстановку, в якій всі члени сім'ї можуть відпочити від своїх переживань. Зрозуміло, що невизначені ситуації також лякають дорослих і поглиблюють проблеми з психічним здоров'ям. Якщо власні емоції дорослого настільки сильні, що він не може зберігати спокій перед дитиною, рекомендується використовувати прийоми психологічної самодопомоги перед тим, як поговорити з дитиною, а також по можливості проконсультуватися з фахівцем душевного здоров'я.

- У разі всіляких занепокоєнь, тривожних новин і неспокійних часів, дітям допомагає велика увага з боку батьків, коли вони можуть проводити більше часу разом зі своїми батьками. У більш молодших дітей, легкі страхи пом'якшуються спільними іграми, творчими діями і ситуаціями, які можуть дитину розсмішити.

- Якщо вашій дитині необхідно залишатися вдома, не відвідуючи школу або дитячий садок, постарайтеся по можливості максимально зберегти свій звичайний розпорядок дня - наприклад, їсти, митися, читати, спати в звичний час.

- У той же час, зменшуючи занепокоєння за себе і своїх дітей, дорослий зобов'язаний нести відповідальність за безпеку своєї дитини. Це означає бути в курсі вказівок, даних державними органами, школами або дитячими садами, і забезпечувати їх дотримання. Якщо школа дитини знаходиться в ізоляції, батьки зобов'язані забезпечити, щоб дитина дійсно залишався вдома. Якщо з'являються симптоми коронавирусу, слід залишитися вдома, викликати швидку допомогу.

Важливо не створювати страх і паніку, а підкреслювати в своїх бесідах і застереження те, що всі люди можуть зробити, для того щоб не заразитися або не заразити інших.

При проведенні бесіди з дитиною, необхідно враховувати його вік:

Дітям з 1 по 3 клас і молодшим потрібна проста і лаконічна інформація. Для того щоб збалансувати факти, пов'язані з коронавірусом, їм можна пояснити, що дорослі, як вдома так і в школі старанно працюють над тим, щоб забезпечити безпеку дітей і піклуватися про них, якщо вони хворіють. Увага дитини повинна бути звернена на важливість миття рук дуже ретельно в цей час.

Діти 4-6 класів можуть задавати більше запитань, наприклад, що відбудеться, якщо коронавірус досягне їх школи, тренування, гуртка за інтересами. Дитині може знадобитися допомога дорослого, щоб відрізнити реальність від фантазії про катастрофу і чутки. Доцільно обговорити з дитиною способи запобігання поширенню вірусу в школі і в суспільстві.

Діти 7-9 класів і старше вже не потребують значного спрощення теми. У цьому віці дитина готова бути в курсі фактів про коронавірус, тому що, володіючи досить чіткими знаннями, вона буде краще контролювати ситуацію, що додає відчуття безпеки.

Карантин – випробування для сім’ї

Нові умови для роботи, взаємодії та відпочинку у чотирьох стінах часто стають випробуванням для родини. Все не так, як було раніше.

Тривога, страх, хвилювання можуть підсилювати напругу у стосунках, а обмежений простір підвищує дратівливість і відчуття ув‘язнення.

Сьогодні ми переживаємо те, чого ніколи не переживали раніше – тому доводиться адаптуватися до нових умов родинної взаємодії. Перебування цілий день удома може посилити відчуття, що «я собі не належу», а у результаті, дратівливість.

Тому в нових умовах слід переглянути розподіл обов’язків та організації простору.

Що може допомогти налагодити взаєморозуміння у родині?

1. Варто переглянути сталий РОЗПОДІЛ ОБОВ’ЯЗКІВ в родині в залежності від навантаження на роботі та віку дітей. В кризових ситуаціях дуже важлива КОМАНДНА РОБОТА. Частину обов’язків по господарству доручайте дітям, навіть якщо їх виконання буде неідеальним. Поясніть, що в умовах карантину ви потребуєте від них більше допомоги. З партнерами також варто домовитись про взаємодопомогу. Наприклад, чоловік може взяти на себе приготування сніданку, обіду чи вечері. А жінка може виходити з дітьми на прогулянку. Малих дітей можна вкладати спати дорослим по черзі.

2. Виділіть робоче місце та складіть ГРАФІК, хто коли із дорослих працює, а інший тим часом приглядає за дітьми та господарством.

3. Виділіть НАВЧАЛЬНЕ МІСЦЕ для дитини. В цей час важливо, щоб дитина взяла на себе трохи більше обов‘язків, принаймні, тримати своє навчальне місце у порядку, складати зошити, канцелярію.

4. Простіше утримувати порядок, коли кожний ПРИБИРАЄ ЗА СОБОЮ. Введіть таке правило у родині.

5. Складіть РОЗПОРЯДОК ДНЯ – це організовує родину та надає відчуття стабільності, яке було порушене епідемією. Важливо, щоб у розпорядок дня була включена не лише робота та дитяче навчання, але й час для спорту, ВІДПОЧИНКУ, розваг та приємних ритуалів.

6. Для того, щоб не було відчуття «дня сурка», ЧЕРГУЙТЕСЯ із партнером у розподілі обов‘язків: хто готує їсти, йде за продуктами, приглядає за дітьми. Варто відходити від гендерних стереотипів, адже всі опинилися в однакових умовах.

7. Незважаючи на графік, залишайте місце для СПОНТАННОСТІ ТА ТВОРЧОСТІ! Відходьте від перфекціонізму, всіх справ не переробиш в карантинних умовах! Гарний настрій та ВЗАЄМОПІДТРИМКА – перш за все!

8. Заспокоює та гармонізує ТВОРЧІСТЬ РУКАМИ. Внесіть у ваш розпорядок дня творчість чи роботу руками: приготовити з дітьми пиріг, наліпити вареників, посадити насіння, щось зв‘язати чи зшити.

9. Під час карантину порушується ОСОБИСТИЙ ПРОСТІР. Кожному члену родини потрібен ЧАС НАОДИНЦІ. Якщо простір обмежує, складайте графік «усамітнення». Поважайте бажання кожного побути наодинці! В карантинний час це стає значимою ПОТРЕБОЮ, ігнорування якої призводить до емоційних зривів. Організовуйте з дітьми інтровертні ігри: побудувати удома халупу із подушок чи коробок, помалювати наодинці, послухати музику у навушниках. Медитуйте всією родиною.

10. Дізнайтеся про данське мистецтво щастя – «Хюґе». В країнах, де мало сонця і тепла, люди навчилися створювати затишок вдома і НАСОЛОДЖУВАТИСЯ ПРОСТИМИ РЕЧАМИ домашньої атмосфери: загорнутися у м’якенький плед, заварити ароматний трав’яний чай чи глінтвейн, одягнути тепленькі шкарпетки, спостерігати за природою у вікно чи дивитися комедію, готувати випічку, слухати музику…

11. Обмеження у пересуванні потрібно компенсувати ФІЗИЧНОЮ АКТИВНІСТЮ. Проводьте зарядку всією родиною, по можливості виїжджайте в ліс. Наприклад, діти можуть присідати чи віджиматися, змагаючись із батьками. Фізична активність вкрай важлива для дорослих, щоб підвищити серотонін у боротьбі із стресом.

Як адаптуватись до режиму «карантин» - поради психолога

Нині для багатьох батьків, крім COVID-19, постала нова «загроза». Це спілкування із власним чадом, організація їхнього дозвілля в 4 стінах та вміння грамотно розкласти свої емоції на полички. Більшість батьків здивовано помічають, що їхні діти виросли й стали «незнайомими». Помітнішими для батьківстають риси характеру, емоції, уподобання, інтереси дитини, які могли бути поза увагою, враховуючи щоденну зайнятість батьків і завантаженість дитини садочком, школою, гуртками, домашніми завданнями, спілкуванням з друзями.

Отже,чого не варто робити батькам:

- різко починати виховувати, або «перевиховувати» своїх дітей. Адже це лише забере багато сил, здоров'я і часу та зіпсує відносини сім’ї в умовах ізоляції;

- примушувати дітей «використовувати час з користю, не байдикувати», тобто робити те, що здається за потрібне вам. Варто пам’ятати, що завдяки бездіяльності великі ідеї, поховані в несвідомому, отримують шанс проникнути у свідомість;

- в жодному разі не варто зводити нанівець переживання малечі. «Заспокійливі» висловлювання, на кшталт «Знайшов, про що переживати», «Тебе це взагалі не стосується, йди, пограйся», замінити на «Я розумію, що ти боїшся», «Я бачу, що тобі сумно, я тебе розумію».

- не варто обговорювати в присутності дітей невтішні сценарії, деталізуючи подробиці.

- не слід переглядати безкінечно фільми про віруси, хвороби, апокаліпсис, які лише підійматимуть рівень тривоги й страху. Краще подивіться комедію чи мультики з дітьми. А «під фільм» приготувати домашні сухарики або какао з печивом.

«Золоті правила» для батьків:

- слід пам’ятати, що ізоляція - це стрес як для дорослих, так і для малечі;

- пояснити, що боятись - це нормально. Страх - емоція, яка дозволяє уберегти людину від життєнебезпечних вчинків. Емоція страху - у парі з інтересом. Надавши дитині інформацію про коронавірус, відповідно до її віку, ви зменшите її страх!

- щоб подолати негативні емоції, можна зробити мішечок для крику, або ж влаштувати битву подушками.

- підліткам варто допомогти розібратися в інформації, з якою вони стикаються, навчити визначати факти та фейки.

- розділити права та обов'язки кожного члена сім'ї на час карантину, незалежно від віку;

- по можливості організувати звичне для дитини й для себе спілкування, розваги та гуртки в онлайн режимі;

- сімейна ранкова зарядка допоможе зняти стрес і зменшити паніку;

- дотримуватись інформаційної дієти — достатньо раз в день подивитися новини для того, щоб бути в курсі дійсно важливих подій.

А такожбатькам у взаємостосунках між собою потрібно бути більш толерантними одне до одного, намагатися все обговорювати. Якщо партнер вже не витримує напруження, - потрібно дати можливість побути на самоті. Але це має бути взаємно, час для себе потрібно давати обом партнерам. В ситуаціях конфліктів між собою, батькам слід уникати ігнорування, приниження особистості партнера, егоцентризму і використовувати активне слухання, підкреслення значущості партнера.

Будьте здоровими! Дотримуйтесь гігієни рук і розуму!