Рекомендації для батьків майбутнього першокласника

Наше завдання не в тому, щоб зробити себе необхідними нашим дітям, а навпаки, у тому, щоб допомогти їм навчитися, по можливості скоріше, обходитися без нас.
(К. О. Конраді)

Прихід до школи є переломним моментом у житті дитини. Адже відбувається перехід до нового способу життя і умов діяльності, нового положення в суспільстві, нових взаємин як з дорослими, так і з однолітками. Треба врахувати, що відмінна риса положення школяра полягає в тому, що навчання є відтепер для нього обов'язковою діяльністю. І дитина повинна знати, що за неї вона несе відповідальність перед учителем, школою, сім'єю. Відомо, що якість навчальної роботи школяра оцінюється вчителем, і ця оцінка впливає на ставлення до нього оточуючих: батьків, однокласників.

Безумовно, всі діти зазнають труднощів при адаптації до нових умов навчання і виховання. Треба врахувати, що навчання в школі може викликати деякий дискомфорт для психічного здоров'я школяра. Це пов'язано, по-перше, з певними стресовими станами, яким піддається школяр (залежно від індивідуальних особливостей це можуть бути: постійні критичні зауваження на адресу дитини, що викликають страх приниження; обмеження в часі, що приводить до страху не встигнути виконати завдання у відведений час тощо). По-друге, з великою кількістю інформації, що пропонують переробити школяреві (часто не з огляду на його вікові та індивідуальні особливості). По-третє, нераціональна організація виконання домашнього завдання вдома (дитина не встигає відпочити, відновити сили, внаслідок чого виникає постійний стан втоми і загальмованості). Таким чином, діти напружені як психологічно (невизначеність, тривога, відчуття дискомфорту та ін.), так і фізично (новий режим дня, підвищені навантаження та ін.). Це часто приводить до певних наслідків, що у першу чергу позначається на процесі навчання. Тому в цей період від батьків потрібна певна як моральна, так і психологічна підтримка в процесі адаптації.

Батькам майбутнього першокласника необхідно врахувати, що саме психологічна готовність до навчання забезпечує адаптацію дитини до школи. Слід зазначити, що позитивно впливає на адаптацію:

  • своєчасність переходу від гри до навчання;
  • відвідування дошкільної установи, а, отже, наявні навички спілкування з однолітками;
  • правильне виховання в сім'ї;
  • усвідомлення дитиною свого положення школяра, а також підготовка до школи з боку батьків, що полягає у посиленні особистісного значення навчання в школі;
  • у постановці певних пізнавальних завдань перед дитиною;
  • у підготовці до можливих проблем, що виникають у процесі навчання, а при цьому підкреслюється, що наполегливість і працьовитість допоможуть у подоланні цих труднощів.

Перші місяці навчання дитини викликають багато запитань у батьків. Одне із найпоширеніших з них: як же допомогти дитині в навчанні? Як привчати до самостійності при виконанні домашнього завдання? Психологи вважають, що батьки, у першу чергу, повинні запам'ятати наступні правила:

1. Визначити час спільної взаємодії дитини з дорослими (наприклад, 1 — 1,5 години з дитиною активно співпрацює дорослий, а потім дитина працює якийсь час самостійно). При цьому треба врахувати, що, по-перше, поступовий час активного співробітництва скорочується а час самостійної роботи збільшується, а, по-друге, тривалий час виконання уроків виснажує сили дитини і у неї втрачається позитивна мотивація.

2. Необхідно батькам знати темп роботи своєї дитини, щоб вона могла працювати в оптимальному для неї темпі. Завдання батьків — підтримувати цей темп (наприклад, повільне для дитини виконання завдання «розхолоджує» дитину, а швидке — створює нервозну обстановку, і служить причиною швидкого стомлення).

3. Часто школярам потрібна не стільки допомога з якому-небудь предмета, скільки допомога в поточній навчальній ситуації. Батькам треба «розглянути», у чому полягає їхня допомога.

4. При допущенні помилки дитиною дорослий повинен зробити так, щоб дитина сама знайшла цю помилку, а не вказувати на неї. Для того, щоб допомогти дитині знайти свою помилку, дорослий повинен спростити завдання, вирішивши яке дитина змогла б самостійно виявити і виправити свою помилку.

У той же час батьки повинні враховувати свої особливості, які можуть «нашкодити» дитині при адаптації до школи:

- У швидкої і рухливої матері буде викликати роздратування повільна дитина: «Швидше!». Дитина поспішає, квапиться і знову помиляється. У цьому випадку матері слід запастися терпінням і підлаштуватися під темп роботи дитини.

- Якщо у сім'ї по відношенні до когось із членів сім'ї використовується агресивно-диктаторський стиль відносин, то він проектується на дитину. Це приводить до страху в дитини бути покараною і ображеною.

- Якщо батьки перебувають в розлученні, то матері необхідно утриматися від коментарів на зразок: «Ти такий неповороткий, як і твій батько». Таке відношення може викликати почуття неповноцінності в дитині.

- У завжди незадоволених всім батьків росте тривожна дитина, якау всьому невдоволенні батьків бачить свою провину.

Б. С. Волков виробив загальну стратегію поводження батьків з метою допомоги дітям для їх більш успішного навчання. Для цього батьки повинні:

  • встановити стосунки з дітьми, що характеризуються теплотою, турботою та любов’ю;
  • вивчити реальні можливості своєї дитини і вселяти в них віру в успішність своїх дій;
  • спонукати дітей до виконання не тільки шкільних, але й додаткових завдань;
  • контроль за дітьми повинен бути авторитетним (як прояв батьківської уваги);
  • підтримувати і стимулювати інтерес дітей до пізнання, обговорювати разом з ними прочитані книги, обговорювати різні інтелектуальні та пізнавальні проблеми;
  • уміти вислуховувати дітей, подавати приклад доброзичливого спілкування.

Психологічна напруженість проходить через півтора-два місяці. Якщо дорослий, який перебуває поруч, спокійно і планомірно здійснює режимні моменти, надає правильну, у тому числі й психологічну, допомогу дитині, то її напруженість падає. А зняття психічної напруги стабілізує й фізичний стан дитини. Вона уникає перевантажень, стомлення, зниження працездатності. Крім того, прагнення до позитивних взаємин з дорослими організовує поводження дитини: вона зважає на їхні думки та оцінки, намагається виконувати правила поведінки.


Пам'ятка батькам першокласника:

Підтримуйте в дитині її бажання стати школярем. Ваше серйозне ставлення до шкільних проблем , досягнень , а можливо й ускладнень допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового становища та діяльності.

Обговоріть з дитиною ті правила і норми , з якими вона зустрілася у школі. Обґрунтуйте їх необхідність.

Дитина має право на помилку . Коли людина навчається , в неї може щось не виходити, це правомірно.

Складіть разом з дитиною режим дня, стежте за його виконанням .

Не пропускайте труднощі , які виникають на початку навчання. Якщо , наприклад, у дитини логопедичні проблеми, починайте їх вирішувати на першому році навчання.

Підтримуйте першокласника в його бажанні досягти успіху.

У кожній діяльності обов’язково знайдіть , за що його можна похвалити. Пам’ятайте , що емоційна підтримка і похвала можуть помітно підвищувати інтелектуальні досягнення людини.

Якщо вас щось тривожить у поведінці дитини не соромтесь звернутись до шкільного психолога.

У зв’язку із соціальною позицією школяра в житті вашої дитини з’явилась більш авторитетна людина , ніж ви. Це вчитель. Поважайте думки першокласника про свого педагога.

Навчання — нелегка і відповідальна праця. Школа суттєво змінює життя дитини, але це не повинно впливати на різнобічний дитячий світ. У першокласника має залишатись достатньо часу на ігри та розваги.

Поради батькам щодо підготовки дітей до школи

Навіщо проводять співбесіди під час вступу до школи?

В одному випадку це робиться для відбору найбільш підготовлених дітей до спеціалізованої школи, в іншому – з метою здійснення індивідуально-диференційованого підходу до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з різним рівнем готовності та навчальних можливостей, у окремих – для розподілу дітей по класах з різним ступенем інтенсивності навчання – від «класів підвищеної педагогічної уваги» до класів прискореного навчання.
Співбесіда дає можливість визначити, наскільки малюк підготовлений до шкільного життя, прогнозувати його успіхи. І чим краще готова дитина до змін, пов’язаних зі школою, тим спокійніше і легше проходитиме його адаптація.

Чи готова ваша дитина до школи?

Ви вже чули, як готувалися до цього випробування ваші знайомі, друзі, але результат іспиту інколи виявлявся для них неочікуваним і образливим. Одна з причин невдачі виявляється в тому, що в обстановці співбесіди діти губляться, не встигають виконати завдання за певний відрізок часу, відволікаються або не можуть зосередитися.
Причини цього потрібно обов’язково визначити, бо загалом шестирічна дитина здатна поставити мету, спланувати дії, реалізувати їх, докласти певних зусиль для подолання перешкод.
З нашою допомогою ви могли б провести удома своєрідну «репетицію» іспиту. Проте ми не пропонуємо вам універсальну шпаргалку, з аналогічними завданнями, які будуть на іспиті. Та це і неможливо, адже в кожній школі свої вимоги.
Методики, які використовуються для визначення готовності до школи існують різні. Перш ніж розповісти про деякі з них, давайте умовимося дотримуватися певних правил, а саме:
Не займайте позицію перевіряючого, не змушуйте дитину до роботи. Утримуйтеся від фраз типу: «Ось я зараз перевірю, чи візьмуть тебе в школу», набагато краще сказати: «Давай разом поглянемо, як ти умієш працювати».
Якщо дитина з якоїсь причини відмовляється від роботи, відкладіть її на інший час.
Малюк обов’язково має бути у доброму настрої. Якщо він зайнятий цікавою грою, захоплений, дайте йому можливість її закінчити.
На успіхи і невдачі дитини реагуйте стримано, рівно, доброзичливо. Не фіксуйте його увагу на помилках. Якщо дитина не виконала завдання, підтримайте її, висловіть впевненість, що наступного разу в неї обов’язково все вийде.
Не намагайтеся виконати відразу всю роботу цілком, це важко. Оптимальна тривалість роботи – 15-20 хв. Проте час заняття може змінюватися залежно від стану дитини.
Дитина не повинна все робити лише на «відмінно». Є показники першочергові і другорядні, ті, що заповняться в процесі навчання.
Не робіть поспішних висновків і пам’ятайте: жоден тест не дає стовідсоткового прогнозу успіху або невдачі, він лише підказує, на що потрібно звернути увагу.

Вправа на розвиток довільної уваги

Дитині дають аркуш паперу, кольорові олівці і просять намалювати в ряд 10 трикутників. Коли ця робота буде завершена, дитину попереджають про необхідність бути уважним, оскільки інструкція читається лише один раз. «Будь уважним, заштрихуй червоним олівцем третій, сьомий і дев’ятий трикутники». Якщо дитина перепитує, відповісти: «Необхідно зробити так, як зрозумів (ла)». Якщо дитина впоралася з першим завданням, можна продовжити роботу, поступово ускладнюючи завдання.

Вправа на розвиток спостережливості

Запропонуєте дитині гру: «Уважно оглянь кімнату і знайди предмети, в яких є круг, коло». Малюк називає предмети – годинник, основа олівця, вимикач, ваза, столик. Можна провести цю гру у формі змагання для групи дітей, придумуючи аналогічні завдання.

Гра на розвиток пам’яті

У цю гру можна грати з дитиною, наприклад, під час тривалих поїздок. Дорослий починає цю гру і говорить: «Я поклав в мішок яблука». Наступний гравець повторює сказане і додає що-небудь ще: «Я поклав в мішок яблука і банани». Третій гравець повторює всю фразу і додає що-небудь від себе. Можна просто додавати по одному слову, а можна підбирати слова за алфавітом.

Гра для тренування мислення і кмітливості

«Як це можна використовувати?»
Запропонуєте дитині гру – знайти якомога більше варіантів використання будь-якого предмету. Наприклад, ви називаєте слово «олівець», а малюк придумує, як його можна використовувати – писати, малювати, використовувати як паличку, указку, градусник для ляльки, вудку і так далі.

Тест «Безглуздості» – для оцінки образно-логічного мислення

Покажіть малюкові картинку, на якій намальовані різні безглуздості і попросіть його уважно розгледіти картинку і сказати, що намальовано неправильно. Попросіть дитину пояснити, що саме неправильно в цих безглуздих ситуаціях. На все завдання відводиться 2 хв. Добре, якщо дитина за цей час відмітить більше 8 безглуздостей.

Тест для майбутніх першокласників
  • Назви своє прізвище, ім’я, по батькові;
  • Скільки тобі років? А скільки буде через рік? А через два?
  • Як звуть твоїх батьків?
  • Вранці ти снідаєш, а вдень…?
  • Порівняй літак і птицю. Що у них спільного, чим відрізняються?
  • Футбол, гімнастика, теніс, плавання – це…?
  • Що потрібно зробити, щоб вода в чайнику закипіла?
  • Ніж, що це? Велосипед, що це? Кілограм, що це?
  • Порівняй квадрат і прямокутник. Що у них спільного, чим відрізняються? Які ще геометричні фігури ти знаєш?
  • У якій країні ти живеш? Яка твоя адреса?
  • Береза, дуб, осика – це…?
  • Яких домашніх, диких тварин ти знаєш? Чому їх так називають?
  • У корови – теля, у собаки – …, у коня – …?
  • Чому раніше, ніж пройде поїзд, опускається шлагбаум?
  • Огірок, помідор, морква, буряк – це …?
  • Подивіться, з якою групою питань дитині вдалося впоратися менш успішно, і приділіть цій стороні словникового мислення особливу увагу.
Тест, за допомогою якого можна визначити, чи хоче малюк іти до школи і що його там приваблює.
  • Якби були дві школи – одна з уроками російської мови, математики, читання, співу, малювання і фізкультури, а інша лише з уроками співу, малювання і фізкультури, – в якій з них ти хотів би вчитися?
  • Якби були дві школи – одна з уроками та перервами, а інша лише із перервами і жодних уроків, – в якій з них ти хотів би вчитися?
  • Якби були дві школи – в одній ставили б за хороші відповіді оцінки, а в іншій давали б солодощі і іграшки, – в якій з них ти хотів би вчитися?
  • Якби були дві школи – в одній можна вставати лише з дозволу вчителя і піднімати руку, якщо ти хочеш щось запитати, а в іншій можна робити на уроці все що хочеш, – у якій з них ти хотів би вчитися?
  • Якби в класі у вас захворіла вчителька і директор запропонував би її замінити іншою вчителькою або мамою, кого б ти вибрав?
  • Якби були дві школи – в одній задавали б уроки додому, а в іншій ні, – в якій з них ти б хотів вчитися?
  • Якби мама сказала: «Ти у мене ще зовсім маленький, тобі важко вставати, робити уроки. Залишайся в дитячому садку, а в школу підеш на наступний рік», – погодився б ти з такою пропозицією?
  • Якби мама сказала: «Я домовилася з вчителькою, що вона ходитиме до нас додому займатися з тобою. Тепер тобі не доведеться ходити вранці в школу», – погодився б ти з такою пропозицією?
  • Якби твій друг (подружка) запитав, що тобі більш всього подобається в школі, що б ти йому відповів?
  • Проаналізуйте відповіді дитини. За кожну правильну відповідь дається 1 бал, за неправильну – 0 балів. Якщо дитина набрала 5 балів і більше, можна сміливо сказати, що вона внутрішньо готова до школи.
  • Добре було б простежити за тим, як грає ваша дитина з іншими дітьми, чи уміє грати «за правилами» не лише з однолітками, але і з дорослими.
  • Якщо результати тестування вас чогось бентежать, зверніться за допомогою до фахівців. Можливо, у вашому дитячому садку є психолог, який відповість на всі ваші питання, розвіє ваші сумніви.

7 правил по збору портфеля першокласника

Збираючи дитину перший раз в перший клас, хочеться покласти в портфель всі канцелярські багатства. Не поспішайте. Необхідний вміст портфеля вчитель зазвичай озвучує на перших батьківських зборах. А ваше завдання — навчити дитину правильно збирати портфель.

Правило 1: Дитина повинна самостійно збирати — розбирати портфель. Щоб добре орієнтуватися у власному портфелі, дитина повинна збирати — розбирати його самостійно. Інакше, замість того, щоб слухати вчителя, вона велику частину уроку шукатиме в портфелі необхідні речі. Навіть якщо в портфелі всього одне відділення (хоча в більшості сучасних ранців їх як мінімум три), дитині буде потрібно не менше 10-15 хвилин, щоб знайти потрібну річ в незнайомих надрах портфеля.

Правило 2: Портфель треба збирати щодня. Щодня в портфелі скупчується безліч непотрібних папірців, крихт і всіляких «цінних», але абсолютно непотрібних в школі речей. Стежте, щоб дитина щодня виймала з портфеля весь вміст, викидала сміття і складала назад в портфель тільки необхідні речі.

Правило 3: Нічого зайвого. Завдання батьків — стежити, щоб дитина не носила з собою зайві речі. За санітарними нормами, що діють, більше трьох кілограмів піднімати першокласникам не рекомендується. Окрім покладених за програмою 2-3 підручників і 2-3 зошитів в ранці першокласника обов’язково лежатимуть пенал з ручками і олівцями, щоденник, рахункові палички, підставка для книг і сніданок. В результаті набирається якраз близько трьох кілограмів. Перший час батькам доведеться контролювати, що дитина кладе в портфель, а потім вона буде це робити самостійно.

Правило 4: Гігієнічне приладдя.В портфелі завжди повинні лежати невеликий рулон туалетного паперу і упаковка вологих серветок. Якщо дитина соромиться діставати в школі туалетний папір, покладіть його в непрозорий пакет.

Правило 5: Окремі контейнери для їжі. Практично у всіх школах дітям недостатньо стандартних шкільних сніданків і батьків просять давати дитині з собою додатковий сніданок — декілька бутербродів, сік і печиво. Незалежно від того, яку їжу ви даватимете дитині, для неї потрібні спеціальні контейнери з кришкою, що щільно закривається. Часто батьки упаковують їжу у фольгу або в поліетиленові пакети. Але упакована таким чином їжа може розкришитися. До того ж, якщо носити її без контейнера, весь вміст портфеля пропахне їжею. Поясніть дитині, що, перекусивши, вона повинна всі обгортки і порожні пакети покласти назад в контейнер і щільно закрити його.

Правило 6: Іграшки залишаються удома. Іграшкам в портфелі робити нічого. Якщо дитина дуже наполягає, домовтеся, що вона діставатиме іграшки з портфеля тільки на перерві, а перед початком уроку знову прибере їх в портфель. Можна, наприклад, укласти угоду, що при першій скарзі вчителя з приводу ігор на уроках — іграшки залишаються удома.

Правило 7: Мінімум дорогих речей. Питання, давати чи ні дитині в школу мобільний телефон, до цих пір залишається спірним. Мобільний телефон (і інші дорогі речі) не є предметами першої необхідності. В крайньому випадку дитина може подзвонити зі школи. Якщо ви все-таки вважаєте, що телефон дитині необхідний, поясніть, що на час уроків необхідно відключати звук і прибирати телефон в портфель. Крім того, необхідно пам’ятати, що телефон може загубитися або бути викраденим. Це стосується і наручного годинника, який діти часто знімають на фізкультурі і забувають ..

Кiлькiсть переглядiв: 1576